Предупреждение: у нас нет цензуры и предварительного отбора публикуемых материалов. Анекдоты здесь бывают... какие угодно. Если вам это не нравится, пожалуйста, покиньте сайт. 18+

Ваше мнение

На этой странице свободно обсуждаются любые темы. Просьба избегать матерных выражений и грубых личных "наездов". Модератор может удалить реплику без предупреждения и объяснений. Намеренное хулиганство будет пресекаться. "Неторопливое общение" - в "Дискуссионном клубе".
Измышления из ВМ



Вы должны быть авторизованы, чтобы оставить сообщение.

1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
2021: Январь Февраль Март Апрель Май Июнь Июль Август Сентябрь Октябрь Ноябрь
Октябрь        2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
             1  2  3
 4  5  6  7  8  9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Комментарии (3): Сначала новые  |  Сначала старые

Янги19.10.2021 20:33

\\А что ты видишь особенного в рифме у Котляревского? Весьма незамысловатая рифма с моей точки зрения. \\

- Какой-то ты пресный, Перч. Не соответствуешь. Овошчу.
При чём здесь рифма. Здесь песнь. Нынче в Историях какого-то Цоя славили. Цоя, славили, люди, не сумеющие отличить Вагнера от Вивальди.
Энеида Котляревского.. это.. знаешь о чем? Когда-нибудь слышал как будет на украинском Кощей-бессметрный? - Чахлик-невмiрущiй
так вот, Энеида у Иван Петровича и есть поэма о Чахлике. Ну назвал его Энеем, простим поэту

Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятійший од всіх бурлак.
Но греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він взявши торбу тягу дав;
Забравши деяких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
П'ятами з Трої накивав.
Він, швидко поробивши човни,
На синє море поспускав,
Троянців насаджавши повні,
І куди очі почухрав.
Но зла Юнона, суча дочка,
Розкудкудакалась, як квочка,
Енея не любила — страх;
Давно вона уже хотіла,
Щоб його душка полетіла
К чортам і щоб і дух не пах.
Еней був тяжко не по серцю
Юноні, — все її гнівив:
Здававсь гірчийший їйвід перцю,
Ні в чим Юнони не просив;
Но гірш за те їй не любився,
Що, бачиш, в Трої народився
І мамою Венеру звав;
І що його покійний дядько,
Паріс, Пріамове дитятко,
Путівочку Венері дав.
Побачила Юнона з неба,
Що пан Еней на поромах;
А то шепнула сука Геба…
Юнону взяв великий жах!
Впрягла в гринджолята павичку,
Сховала під кибалку мичку,
Щоб не світилася коса;
Взяла спідницю і шнурівку,
І хліба з сіллю на тарілку,
К Еолу мчалась, як оса.
«Здоров, Еоле, пане-свату!
Ой, як ся маєш, як живеш? —
Сказала, як ввійшла у хату,
Юнона. — Чи гостей ти ждеш?..»
Поставила тарілку з хлібом
Перед старим Еолом-дідом,
Сама же сіла на ослін.
«Будь ласкав, сватоньку-старику!
Ізбий Енея з пантелику,
Тепер пливе на море він.
Ти знаєш, він який суціга,
Паливода і горлоріз;
По світу як іще побіга,
Чиєхсь багацько виллє сліз.
Пошли на його лихо злеє,
Щоб люди всі, що прі Енеї,
Послизли і щоб він і сам…
За сеє ж дівку чорнобриву,
Смачную, гарну, уродливу,......... и так далее


Перчик19.10.2021 09:39

Или ты типа Хатуль Мадан?


Перчик19.10.2021 09:32

А что ты видишь особенного в рифме у Котляревского? Весьма незамысловатая рифма с моей точки зрения. И почему Котляревского, а не Пушкина, который не брезговал той же рифмой:

У лукоморья дуб зеленый,
Златая цепь на дубе том:
И днем и ночью кот ученый
Всё ходит по цепи кругом;
Идет направо — песнь заводит,
Налево — сказку говорит.



Комментарии (3): Сначала новые  |  Сначала старые

Рейтинг@Mail.ru